2025–ongoing
Painting / mixed media

Prima Motus — серія про момент, що передує сформованому образу. Мене цікавить стан, коли форма ще не набула остаточних меж, але всередині матерії вже виник перший імпульс — рух, напруга, напрямок майбутньої структури.

Латинське Prima Motus — «перший рух» — для мене означає не фізичне переміщення об'єкта, а первинний акт виникнення. Це мить переходу від потенційного до проявленого, від невизначеності до форми, від спокою до дії.

У цих роботах я звертаюся до образів народження, проростання, розкриття та внутрішньої трансформації. Проте природні асоціації не є буквальними сюжетами. Квітка, органічна форма, світло чи тілесний фрагмент стають лише можливими проявами значно універсальнішого процесу — появи нового стану матерії.

Форма в Prima Motus ніби народжується безпосередньо із живописного середовища. Вона може залишатися частково прихованою, розчинятися у просторі або, навпаки, концентрувати навколо себе енергію. Межа між фігурою та середовищем стає нестабільною: важко визначити, де закінчується простір і починається образ.

Саме ця невизначеність для мене принципова. Я прагну зафіксувати не результат трансформації, а момент, коли трансформація тільки починається.

Колір і світло тут також не виконують лише описової функції. Вони стають середовищем виникнення. Світло може концентруватися навколо форми, проникати крізь неї або ніби виходити зсередини. Колір утворює зони різної інтенсивності, в яких матерія здається то щільною, то майже нематеріальною.

У таких роботах, як «Primrose» та «Народження», органічний мотив можна прочитувати одночасно на кількох рівнях: як природну форму, як тілесну метафору, як процес зародження і як абстрактну модель появи нового.

Тому Prima Motus для мене — не серія про конкретне народження. Це дослідження принципу народження як універсального процесу: появи форми, думки, енергії, життя або нового стану з того, що ще мить тому існувало лише як можливість.

У контексті моєї практики ця серія продовжує попередні дослідження невидимих процесів. Але якщо в «Перетворенні» мене цікавив перехід між різними системами, а в «Присутності» — можливість розпізнати невидиме через залишений ним слід, то в Prima Motus питання зміщується ще ближче до початку:

Prima Motus знаходиться саме на цій межі — між «ще немає» і «вже є».