Каприс ІІ. Паганіні — серія «Перетворення» (2003)
Рік
2003
Розміри
70Х90 см
Матеріали
акрил, полотно
Медіум
Живопис
Серія
ПЕРЕТВРЕННЯ
Ціна
$4000
Вартість доставки залежить від місця
90 × 70 см
У «Капризі Паганіні II» музичний принцип перетворюється на складну систему кольорових ритмів. Геометричні модулі різної ширини й масштабу утворюють багаторівневу композицію, в якій колір функціонує подібно до звуку — набуває тривалості, сили та власного темпу.
Вертикальні кольорові смуги то розширюються у великі площини, то стискаються до майже пульсуючих ліній. Зміна їхньої ширини створює відчуття прискорення й уповільнення, тоді як горизонтальне розгортання композиції нагадує рух музичного твору в часі.
Особливістю роботи стає співіснування кількох ритмічних систем. Великі кольорові блоки верхньої частини поступово переходять у дедалі дрібніші структури, а в нижній частині полотна ритм ущільнюється майже до візуальної вібрації. Виникає ефект поліфонії, коли декілька різних «голосів» одночасно формують єдине звучання.
Чорні площини й вертикалі вводять моменти тиші та контрасту. Вони переривають безперервність кольорового потоку, подібно до пауз у музичній фразі, після яких рух відновлюється з новою інтенсивністю.
«Каприз Паганіні II» досліджує можливість перетворення музичної структури на структуру візуальну: звук стає кольором, тривалість — шириною форми, темп — частотою її повторення, а поліфонія — взаємодією кількох ритмічних систем на площині.
Придбати Каприс ІІ. Паганіні — серія «Перетворення» (2003)
Рік
2003
Розміри
70Х90 см
Матеріали
акрил, полотно
Медіум
Живопис
Серія
ПЕРЕТВРЕННЯ
Ціна
$4000
Вартість доставки залежить від місця
У «Капризі Паганіні II» музичний принцип перетворюється на складну систему кольорових ритмів. Геометричні модулі різної ширини й масштабу утворюють багаторівневу композицію, в якій колір функціонує подібно до звуку — набуває тривалості, сили та власного темпу.
Вертикальні кольорові смуги то розширюються у великі площини, то стискаються до майже пульсуючих ліній. Зміна їхньої ширини створює відчуття прискорення й уповільнення, тоді як горизонтальне розгортання композиції нагадує рух музичного твору в часі.
Особливістю роботи стає співіснування кількох ритмічних систем. Великі кольорові блоки верхньої частини поступово переходять у дедалі дрібніші структури, а в нижній частині полотна ритм ущільнюється майже до візуальної вібрації. Виникає ефект поліфонії, коли декілька різних «голосів» одночасно формують єдине звучання.
Чорні площини й вертикалі вводять моменти тиші та контрасту. Вони переривають безперервність кольорового потоку, подібно до пауз у музичній фразі, після яких рух відновлюється з новою інтенсивністю.
«Каприз Паганіні II» досліджує можливість перетворення музичної структури на структуру візуальну: звук стає кольором, тривалість — шириною форми, темп — частотою її повторення, а поліфонія — взаємодією кількох ритмічних систем на площині.
Запитатись Каприс ІІ. Паганіні — серія «Перетворення» (2003)
Рік
2003
Розміри
70Х90 см
Матеріали
акрил, полотно
Медіум
Живопис
Серія
ПЕРЕТВРЕННЯ
Ціна
$4000
Вартість доставки залежить від місця
У «Капризі Паганіні II» музичний принцип перетворюється на складну систему кольорових ритмів. Геометричні модулі різної ширини й масштабу утворюють багаторівневу композицію, в якій колір функціонує подібно до звуку — набуває тривалості, сили та власного темпу.
Вертикальні кольорові смуги то розширюються у великі площини, то стискаються до майже пульсуючих ліній. Зміна їхньої ширини створює відчуття прискорення й уповільнення, тоді як горизонтальне розгортання композиції нагадує рух музичного твору в часі.
Особливістю роботи стає співіснування кількох ритмічних систем. Великі кольорові блоки верхньої частини поступово переходять у дедалі дрібніші структури, а в нижній частині полотна ритм ущільнюється майже до візуальної вібрації. Виникає ефект поліфонії, коли декілька різних «голосів» одночасно формують єдине звучання.
Чорні площини й вертикалі вводять моменти тиші та контрасту. Вони переривають безперервність кольорового потоку, подібно до пауз у музичній фразі, після яких рух відновлюється з новою інтенсивністю.
«Каприз Паганіні II» досліджує можливість перетворення музичної структури на структуру візуальну: звук стає кольором, тривалість — шириною форми, темп — частотою її повторення, а поліфонія — взаємодією кількох ритмічних систем на площині.
